Person

Январь, 2018
Олександр Яцина: «Відповідати за те, що робиш, і братися лише за те, що можеш завершити»
Про свої студентські роки,  амбітні плани та ідеали в ексклюзивному інтерв`ю HARVED online розповів голова Всеукраїнської асоціації пластичної та реконструктивної хірургії тазового дна, віце-президент Асоціації естетичної гінекології і андрології, кандидат медичних наук, Заслужений лікар України, в минулому вінничанин Олександр Яцина.
 
- Єдина людина, якій я заздрю по-доброму, це моя покійна бабуся. Яка працювала, під час Другої світової війни, директором школи. І був у неї унікальний дар: ніколи не бачити поганого в людях, для неї всі були хороші. А ще бабуся казала: в тобі завжди повинно бути прагнення до ідеалу, - каже пан Олександр. 
Зважаючи на таке зізнання, не можна не поцікавитись ідеалу жінки. Відповідь не змушує очікувати на себе:
 
- Розумна та внутрішньо глибока людина. Звичайно, щоб подобалася ззовні. Самодостатня. Половинка мені не потрібна. Я цілісна натура – і хочу зустріти таку ж цілісну. І коли знайду – буду щасливим. А якщо кажуть «шукаю половинку», одразу розумієш, що або людині чогось не вистачає, або вона шукає того, хто вирішить її проблему. Наприклад, я не прасую і не перу – тому шукаю ту, хто це зробить. Мені це не потрібно. Жінка має створити затишок в оселі. А для прибирання можна знайти спеціальну людину. Але прибиральниця затишку не створить.
 
А ось перше, що герой статті назвав, відповідаючи на запитання щодо власних уявлень про ідеального лікаря, – це відданість своїй справі. А ще – досвідченість та розуміння проблем пацієнтів, і не лише суто медичних:
 
- Ти маєш буди водночас і хірургом, і терапевтом, і психологом. І ти маєш нести повну відповідальність за свого пацієнта: не лише прооперувати його, а й виходити після операції та провести правильну реабілітацію. Лікар має відповідати за те, що робить, і братися лише за те, що зможе довести до кінця, аби колеги не були змушені переробляти за ним.
 
Зважаючи на це, ідеальним лікарем можна назвати і самого Олександра Яцину. Додавши ще одну рису: незалежність. Адже саме прагнення якомога менше залежати від зовнішніх обставин спонукало його між юриспруденцією, авіацією та медициною обрати останню. Вибір було зроблено ще під час навчання у дев`ятому класі, і після закінчення школи Олександр Яцина вступив до Вінницького національного медичного університету, який закінчив із відзнакою. 
Свої ранні студентські роки він називає бурними. 
 
- Прогулювали пари всі – у тій чи інший мірі, особливо на перших курсах, коли всі були у стані якоїсь юнацької ейфорії: всі знайомилися, товаришували. А потім, після третього курсу вже подорослішали. Мабуть, студентські роки тому і є найкращими, що ти вже самостійна людина і сам вирішуєш, що для тебе важливо: прогуляти пари та потім відробити  - а в медичних вишах доводиться відробляти всі пропущені пари, - чи сумлінно відвідувати всі заняття, - розповідає пан Олександр.
 
Інтернатуру він проходив вже у Києві, хоча була можливість залишитися на кафедрі ВНМУ:
- Я зрозумів, що Вінниця для мене замала, тому цю пропозицію відкинув одразу. Не скажу, що Київ – легке місто. Він не поганий і не добрий – тут все по-іншому, і у якості школи життя він досить суровий. Тим самими ти постійно прагнеш досконалості задля досягнення мети. 
Рішення щодо спеціалізації теж було кардинальним та безповоротним: тільки хірургія. 
- Але загальна хірургія після того, як під час практики був присутній на декількох брудних складних ургентних операціях у київській лікарні швидкої допомоги, перестала приваблювати. Захотілося отримати більш вузьку спеціалізацію, зайнятися чимось більш філігранним. До того ж, урологія, особливо реконструктивна, настільки різноманітна, що просто не здатна набриднути, адже там немає однакових операцій, кожна наступна не схожа на попередню. І маючи сертифікати уролога та онколога, ти фактично можеш задовільнити усі потреби, які мають урологічні пацієнти, – від складних онкоурологічних втручань, відкритих чи лапароскопічних, до видалення камінців та андрології і пластичної та реконструктивної хірургії, - пояснює Олександр Яцина.
 
Втім, шлях до фахівця такого широкого профілю не був простим. Під час роботи в Інституті раку доводилося починати робочий день о 6.30 та закінчувати після 20. 
 
- Після закінчення роботи в Інституті раку я зміг здійснити свою мрію: пройти стажування в основних медичних центрах світу, які спеціалізуються на реконструктивній хірургії. Я був у  США, Великобританії, Індії, Японії, Німеччині та Бразилії та інших країнах. Для стажування в США та Великобританії я виграв грант. Решту оплачував самостійно. Оскільки я був вже особисто знайомий із колегами, які працювали в цих центрах, то під час стажування у деяких центрах я жив на території клінік і тим самим заощаджував на оплаті житла. А решта – і перельоти, і харчування, і проживання – все за мій рахунок, - згадує пан Олександр. 
Після навчання за кордоном лікар, за його словами, змінив хірургічний світогляд, і на багато речей почав дивитися по-іншому. Тож вирішив використати новий досвід та нові знання, реалізувавши власний проект: 
 
- Я мріяв створити Національний центр реконструктивної хірургії таза на базі Інституту урології, куди перейшов, аби продовжити роботу над докторською дисертацією. Цю ідею підтримав мій науковий керівник, професор, доктор медичних наук Віктор Олексійович Пирогов. Але після його смерті усі домовленості, яких було на той момент досягнуто, скінчилися. 
Наразі ж Олександр Яцина працює у декількох клініках та паралельно займається наукою, і його робочий графік розписано від 7 ранку до 9, а іноді й до 10 вечора.
- Я створив і очолюю Всеукраїнську асоціацію пластичної та реконструктивної хірургії тазового дна. Її мета – об`єднати представників суміжних спеціальностей у сфері лікування органів малого тазу. Це, зокрема, урогінекологія та вся реконструктивна хірургія, пов`язана із проблемами малого тазу, у тому числі – із виправленням післяопераційних ускладнень. Дуже часто доводиться переробляти те, що неправильно прооперували колеги, - розповідає лікар. 
Втім, він не тільки оперує, а й навчає: їздить по різних містах України та допомагає лікарям, які працюють у клініках та медичних центрах, проводити операції з реконструктивної хірургії:
 
- Чесно кажучи, я дуже сумую за роботою у великому національному медичному центрі, люблю масштабні проекти, і мені не подобається бути заручником хворих – а в приватних клініках саме так і відбувається, а в результаті втрачається клінічне мислення. А коли ти працюєш у державній клініці, загострюється клінічне мислення і ти вже починаєш відчувати, якому пацієнту як можеш допомогти. І мені подобається, коли є багато пацієнтів, коли ти виходиш з операційної – а на тебе вже очікують. Тоді ти відчуваєш, що потрібен людям. 
 
Не дивно, що з таким напруженим графіком у свій вільний час Олександр Яцина намагається перш за все повністю відпочити: сон, прогулянки на природі, зустрічі з друзями та однодумцями. І обов`язково – спорт. Без нього із навантаженнями на роботі просто не впоратися. Раніше це були здебільшого силові види, у тому числі рукопашний бій, зараз – більше біг, плавання та кардіотренінги: мінімальне навантаження, але протягом тривалого часу.
Щодо планів на майбутнє, то їх без перебільшення можна назвати амбітними:
 
- Я продовжую шукати базу для створення Національного центру, який мрію очолити. Сподіваюсь, центр буде створено і фінансуватиметься належним чином. Не кожен може дозволити собі лікування у приватних клініках, які поставлені в такі умови, що змушені ставити високі ціни за свої послуги. А людей, які потребують такої допомоги, в країні багато: тільки з дисфункціями нижніх сечовивідних шляхів – близько п`яти мільйонів, з них три із половиною мільйони – жінки. Вже зараз у нас є  багато авторських методик, які ми запровадили і які нічим не поступаються західним. Але при цьому вони в десятки разів дешевші, бо ми використовуємо значно дешевші матеріали. Вже зараз ми проводимо майстер-класи з іноземними фахівцями, які приїжджають сюди: спочатку лекція, потім – оперативні втручання. Напрацювань дуже багато, тому хотілося б не тільки самому їх використовувати, а й передавати свій досвід, щоб молоді урологи в інших регіонах бачили, що це можна робити і що наші пацієнти здатні побороти свої недуги, - каже Олександр Яцина.
 
Спілкувалась: Катерина Баркалова 
Фото: Евгеній Зінченко
Еще почитать
Юлія Адріянова: «Дитяче телебачення має право на життя»
Январь, 2018
Два роки тому у Вінниці відкрилася дитяча Медіа-школа. За цей короткий час її концепція встигла тран...