Person

Ноябрь, 2019
Тетяна Чекалюк: Ландшафтну компанію я створювала для того, щоб втілювати в життя своє бачення світу

Кор.: Вітаємо, Таня! Наше місто не надто велике, але й зовсім не мале. Тут багато зірок, політиків, підприємців і просто відомих містян. У кожної такої людини є своє коло спілкування і своє ім'я у цих колах. Ваше ім'я є широко відомим у вузькому колі. Це свідомий вибір, стратегія і життєва позиція, чи, можливо, явище тимчасове?

 

Моя діяльність, як ландшафтного дизайнера, зорієнтована на певне коло людей. Дизайн загалом дуже своєрідний вид діяльності, а ландшафтний і поготів.  Далеко не кожна людина його потребує. Але я дуже розраховую на те, що це явище у нас тимчасове.  Адже прогрес не зупинити. І я впевнена, що пройде ще трохи часу і справді професійні архітектори та дизайнери будуть створювати ландшафтні простори для громадськості. Адже професійність цінується в усьому світі і професіоналів своєї справи можна назвати у кожній галузі, але свою репутацію в широких суспільних масах не створиш, працюючи виключно на приватних територіях. 

 

Кор.:Тобто всі роки професійної діяльності Ви працювали виключно зі своєю цільовою аудиторією. Але якщо відбудуться зміни, то Ви зацікавлені у створенні чогось особливого  для нашого міста.  Про які зміни йде мова і чи є уже якесь уявлення того, щоб Ви хотіли зробити в місті?

 

В цілому так. У нашому портфоліо є робота з міськими територіями, але це невеликі локації. Якщо ми працювали з місцями загального користування, то ,майже завжди, це був приватний замовник.  Було кілька спільних робіт з організацією «Зеленбуд». Але ця співпраця не була тривалою. Хоча, ці роботи - хороші.  Наша компанія має дійсно величезний досвід та висококваліфікованих фахівців, і я без перебільшення скажу, що нам під силу ландшафти будь-якої складності. Ми з усією відповідальністю можемо працювати з міським простором, можемо створювати парки. Але виключно за правилами та законами садово-паркового будівництва. Сучасні вимоги до міського озеленення доволі жорсткі. На жаль їх дотримуватися-  недешеве задоволення. А спрощені підходи добрих результатів не дають. 

Для мене, як для фахівця, є болючим стан зелених насаджень у нашому місті. У нас багато реконструкцій, висаджуються нові дерева. Але, на жаль, належного догляду за новими та старими насадженнями не має. Дерева хворіють, гинуть і просто замінюються новими. Так не повинно бути. 

 

 

Кор.:В публічних джерелах інформації вказано, що Ви займаєтесь бізнесом з кінця 90х років. В рекламних роликах Вас називають або ландшафтний дизайнер, або засновниця/директор ландшафтної компанії ЕТІS. Ким себе вважаєте Ви?  І чи за двадцять років підприємницької діяльності Ви зберегли натхнення на творчість чи серед щоденних завдань лише наради, переговори і фінанси?

 

Я себе вважаю - ландшафтним дизайнером.  Створювати ландшафти - моє покликання і моя професія.  Власне ландшафтну компанію я створювала для того, щоб втілювати в життя своє бачення світу. Адже для цього потрібна професійна і якісна робота.  Так, впродовж двадцяти років я дуже багато часу приділяла і приділяю підприємницькій діяльності. Щоб бізнес працював потрібні і наради, і переговори, і фінансовий менеджмент. Для мене ця сторона “ЕТІS” завжди була найважчою.  Тут потрібно було вчитися, переважно на власних помилках. Чи втратила я натхнення на творчість в цьому процесі?   Ні, звісно, ні. Я дуже люблю свою роботу. І кожен мій новий проект це радість творчості.  Надіюся, що з часом я зможу більше часу приділяти саме творчій роботі.

 

Кор.:Маєте якийсь план з реалізації цього бажання?

 

Я маю дітей. І це моя величезна підтримка.  Моя донька Анастасія  закінчила навчання і вирішила приєднатися до родинного бізнесу. Це рішення підтримав і її чоловік.  Я безмежно вдячна дітям за ці рішення. А компанію, як бізнес із функціонуючою системою, я будувала постійно. У мене є міцна команда з якою ми уже багато років разом. Рідко коли відбуваються зміни на ключових позиціях. Я намагаюся будувати стосунки в колективі на довірі та відповідальності. І якщо вже я передаю якийсь напрямок роботи конкретній людині - результат буде. Поступово ми доходимо до того, що я можу займатись лише улюбленою справою - створенням садів. Я ніколи не мала бажання передати бізнес в чиєсь управління і лише підраховувати прибутки. З творчістю так не буває. Я хочу створювати унікальні рішення, які будуть надихати людей на нові звершення.

 

 

Кор.:До речі, в останні роки дуже популярним стало ділитися своїм приватним життям у соц. мережах. Більшість чоловіків міряються успіхами в рибальстві, полюванні та спорті. Жінки демонструють свої кулінарні досягнення, відкривають в собі нові таланти, чи пробують себе у незвичних амплуа. На Ваших сторінках у  фейсбуці та інстаграмі немає цього. Тому, розкажіть, будь ласка, чим живете і захоплюєтесь у приватному житті?

 

 Я засуджую мисливство, вважаю  це жорстокістю. І до риболовлі я байдужа. Не роблю ляльок, не вишиваю і не в’яжу. У своєму приватному житті, я просто дуже люблю бути з своєю родиною. Разом відпочивати, подорожувати. Я люблю готувати їжу. У мене дуже рідко випадає нагода це робити. Але якщо я приготувала борщ, то у дітей свято!   Інколи я випікаю щось, то тоді обов’язково несу на роботу і всіх пригощаю.  Мені це приносить справжнє задоволення.  Люблю читати, приємно, що донька та подруга  мені часто дарують книги. Вони якимось дивним чином знають що мені має сподобатись.  Та найбільше я люблю спостерігати за світом. Я люблю жити! Так, я, ніби, акумулюю енергію. А приходить час і вся ця енергія вкладається у мої ландшафтні проекти. І створюються нові сади! 

 

Кор.:А чи не було у Вас думки займатися роботою за “дипломом”? Ви ж за освітою вчитель. А зараз такий популярний інфо-бізнес! Усі організовують лекції, семінари, виступають і записують свої курси на Youtube. Це ж також, свого роду, творчість. 

 

Я завжди організовувала навчання в рамках своєї компанії. Моя подруга - наш дизайнер Людмила Корчинська, теж педагог. Ми щороку створювали програми і вчили своїх працівників. Можливо тому, тепер на ландшафтному ринку Вінниці так багато наших колишніх “учнів” - надають ландшафтні послуги. Це, я Вам скажу відверто, приємно. І я помічаю, що загальний рівень стандартних ландшафтних рішень, у нашому місті, досить непоганий. Бачу в цьому власну заслугу, адже  не одному ландшафтному дизайнеру ми дали “путівку в професію”!  

Але, звичайно, найкращі працюють у нас. Ми продовжуємо цей досвід. 

Стосовно того, щоб цим заробляти - ні. Ми завжди маємо максимальний рівень зайнятості ландшафтною творчістю. Але, як просвітницька діяльність, мені це цікаво. Я маю кілька пропозицій для участі у семінарах та конференціях, як лектор. Спробую попрацювати з аудиторією колег ландшафтників. Також є запити від навчальних закладів. Але ще не час.

 

 

Кор.:Кажуть, що людину формують її звички. Яким є Ваш щоденний розпорядок? Чи маєте якісь звичні ритуали перед важливими подіями? Як налаштовуєтесь на роботу?

 

Мій щоденний розпорядок дуже різний. Мені часто доводиться працювати на об’єктах в інших містах.  У такі дні все починається о 5-6 годині ранку. Зізнаюся, я це не дуже люблю. Я люблю спокійні ранки. Усамітнення та спокій.  Ранок для мене це підготовка до всього - до зустрічей,  перемовин,  творчості. Повноцінний робочий день починається десь  об 11 годині. А закінчується, як вийде, можливо  і о 21.00. Творчість, якщо вона у поєднанні з власною справою, дуже непередбачувана. І часто я сьогодні не знаю, -  де буду і що робитиму завтра.

 

А яка Ваша найбільша мрія зараз? Можливо професійна, можливо особиста?

 

Мрій у мене завжди дуже багато. Вони часто дуже сміливі, на перший погляд - нездійсненні. Але як показує мій життєвий досвід - всі мрії збуваються. За умови, що ці мрії добрі, несуть радість і задоволення не тільки тобі. Про свої мрії не хочу всім розповідати. Скажу лише одне:  для того щоб мрії збувалися, потрібно дуже багато працювати, і вірить,  що все буде добре. Тоді результат перевершить  всі очікування. У мене - так!

 

 

Бліц.

 

Яку країну хочете відвідати? 

Шотландію

 

Океан Ельзи чи БИ-2?     

Без обмежень. 

 

Улюблений фільм?   

 Зелена книга. 

 

Розмову вела Олена Новохацька 
Фото Андрiй Ткачук